Історія бібліотеки

Історія одного з найстаріших навчальних закладів України – Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди тісно переплітається з історією Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, започаткування якого затверджено Указом імператора Олександра I ще 24 січня 1803 року. Пізніше, 5 листопада 1804 року імператором Олександром I затверджено Статут Імператорського Харківського університету, в якому виділено окремий розділ «Про педагогічний інститут» з визначенням мети, структури і організація роботи педагогічного інституту. Саме ця дата вважається датою утворення Педагогічного інституту. Але його становлення було пов’язано зі значними труднощами. В створеному інституті не було ні навчальних планів, ні достатньої кількості викладачів і студентів. Очолити педагогічний інститут – стати його першим директором було доручено визначному німецькому вченому, професору Х. П. Роммелю. 17 січня 1811 року він привіз із собою в Харків добірну бібліотеку, склав і видав за свій кошт навчальні документи – «План і правила педагогічного інституту» та «Дидактичні начала», а також видав промови і філософські твори Цицерона, Саллюстія і Корнелія Непота і, таким чином, започаткував формування бібліотеки Харківського педагогічного інституту. В вересні 1811 року в аудиторії ввійшли перші студенти педагогічного інституту.

З моменту свого виникнення педагогічний інститут зазнав багато реорганізацій. В 1860 году Харьківський педагогічний інститут було реорганізовано в семінарію. З 1866 року справою підготовки вчителів і викладачів в регіоні займались Вищі педагогічні курси, які навчали тільки особи чоловічої статі. В такій ролі педагогічний інститут продовжував свою діяльність до Великої Жовтневої соціалістичної революції.** В зв’язку з цим бібліотека змінювала свій статус: з 1860 року - бібліотека педагогічної семінарії; з 1866 року - бібліотека Вищих педагогічних курсів.

Згідно декрету уряду України від 2 березня 1919 року Харківські Вищі педагогічні курси і інститут шляхетних дівчат були об’єднані в один вищий навчальний заклад - 3-х річні педагогічні курси,*** які продовжили історію Харьківського педагогічного інституту, а отже, і історію його бібліотеки. Розквіт педагогічного інституту приходиться на першу половину 30-х років. В 1935 році при педінституті було засновано 2-х річний вчительський інститут, вечірнє і заочне відділення.

В ці роки швидко зростає бібліотечний фонд. На початок 1940 року книжковий фонд бібліотеки нараховує біля 280 000 примірників книг. Бібліотека інституту була розташована в головному корпусі інститута, серед зеленого масиву парка ім. Т. Г. Шевченко, в самому центрі міста. Вона обслуговувала 3 000 студентів і викладачів. Проте подальший розвиток просвітницької діяльності інституту і його бібліотеки зупинила Велика Вітчизняна війна. В роки Великої Вітчизняної війни приміщення інституту було перетворено на руїни. Вже після визволення міста, восени 1943 року уряд республіки закріпив за педагогічним інститутом навчальний корпус по вул. Артема, 29. Саме з цього часу і почала відроджуватись інститутська бібліотека. Завідуючею бібліотекою була призначена Ледковська Валентина Миколаївна, яка і пропрацювала в бібліотеці 17 років до 1960 року.     ²Книжкового фонду, як і всього обладнання, не було, - згадує Валентина Миколаївна, - на підлозі лежало біля 500 книг, принесених викладачами і співробітниками інституту, які мало підходили профілю вузу. Перше поповнення фонду було зроблено через закупівлю в букіністичному магазині - прекрасні видання, цінна і рідкісна література, праці видатних вчених, але підручників серед них не було².(Із спогадів В.М. Ледковської). В грудні 1943 року бібліотека отримала перші пожертвування від громадян  м. Харкова (біля 2 000 книг).     В травні 1944 року надійшли підручники і навчальні посібники з Саратовського університету (біля 8 000 прим.), Челябінського педінституту, потім з Казанського, Куйбишевського, Свердловського педагогічних інститутів. Почали регулярно надходити замовлені підручники з Московського бібліотечного колектору, куплені в книжкових магазинах м. Харкова та інших міст.         Влітку 1944 року в бібліотеці інституту вже нараховувалось 11 032 примірників книг. В основному це була навчальна література.* Це дало можливість в червні 1944 року відкрити перший читальний зал бібліотеки в навчальному корпусі по вулиці Артема, 29, де він розташований і нині. В 1949 році Міністерство освіти СРСР виділило інституту 50 000 крб.  В результаті чого, на початку 50-х років книжковий фонд складав понад 100 000 прим., а за наступні 10 років — подвоївся. Це дало можливість відкрити філіал бібліотеки з абонементом і читальним залом в гуртожитку інститута по пер. Фанінському, 3. Значну частину бібліотечного фонду складали комплекти періодичних видань, які в 50-60-і роки повністю вдовольняли запити навчальних підрозділів інституту. Так, в 1955 році бібліотека передплачувала для своїх фондів і для кафедр 173 назви журналів і до 30 назв газет, в тому числі і іноземних. В наступні роки передплата періодичних видань залишалась приблизно на тому ж рівні, інколи зменшуючись (1964 рік - 140 найменувань журналів), а інколи збільшуючись (1969 рік - 223 найменувань журналів і 19 газет).

Вже в 1966 - 1967 навчальних роках бібліотека нараховувала 1 449 комплектів журналів в своїх фондах. ** В цей час з’являється  все більше книг, підготовлених вченими інституту, які користуються підвищеним попитом у читачів. На формування структури книжкового фонду впливають потреби навчального процесу, наукової діяльності професорсько-викладацького складу. Часом кількісні і якісні показники фонду різко змінюються в зв’язку з організаційними перебудовами інституту. Так, ліквідація вчительського інституту і передача  літератури, що є його власністю (1952-1953 навчальний рік), в кількості 29 384 примірників  дала змогу педінституту відкрити філіал бібліотеки в студентському гуртожитку. В цей же час передача історичного і природничо-географічного факультетів в 1956-1957 навчальному році до складу Харківського державного університету (в зв’язку з перетворенням педінститута в інститут фізічного виховання) супроводжувалась скороченням книжкового фонду бібліотеки на 37 044 примірників, що склало чверть її книг. Біля 42 000 книг було передано також бібліотеці Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького, куди були переведені факультет початкового навчання і дошкільний факультет.

         Після того, як уряд Республіки (в червні 1962 р.) виправив свою помилку  — повернув статус педінститута і знову відкрив ряд факультетів, які існували до реорганізації, знову встало питання про формування книжкового фонду за профілем вузу. Ні Харківський університет, ні Київський педагогічний інститут не повернули бібліотеці Харківського педагогічного інституту хоча б частину навчальної і наукової літератури, що належала йому раніше.

З листопада 1963 року колектив бібліотеки очолив І.Ф. Турко, що є директором бібліотеки і нині. Під його керівництвом було взято курс на поповнення книжкового фонду бібліотеки навчальною і науковою літературою, проведення масової роботи, якісне поліпшення довідково-бібліографічної роботи. Комплектування фонду стає плановим, все більше і більше грошей виділяється на придбання літератури. На кінець 70-х років бібліотека перетворюється в одну з великих бібліотек педагогічних вузів України.

З другої половини 80-х років, а особливо після отримання Україною статусу незалежної держави, книжковий фонд бібліотеки почав якісно і кількісно змінюватись.

В останнє десятиріччя бібліотека поповнилась новими виданнями, що об’єктивно відображали історичне минуле українського народу, його культуру і духовне відродження.

Збільшилась кількість книг і на рідній мові. В зв’язку з появою нових спеціальностей, особливо на факультеті іноземної філології, бібліотека придбає літературу на іноземних мовах, більшість якої отримує від посольств Японії, Китаю, Італії, Франції в Україні в порядку взаємодопомоги.

Сьогодні бібліотека університету – навчальний, науковий, інформаційний та культурно-просвітницький підрозділ університету. У своїх фондах вона налічує понад 755 000 примірників документів, в тому числі – 337679 примірників навчальної літератури, 68 093 примірників наукової літератури, 119 619 примірників художньої літератури, великий фонд дисертаційних та дипломних робіт, періодичних видань. Гордістю бібліотеки є рідкісні книги, яких понад 1500 примірників.

Бібліотека обслуговує за єдиним читацьким квитком 11 679 користувачів, в тому числі студентів - 10 252, яким щорічно видається понад 600 000 примірників книг та інших документів.

З 2003 року бібліотека впроваджує автоматизацію бібліотечних процесів за допомогою АБІС УФД/Бібліотека, розраховану на 25 робочих місць, має доступ до мережі Інтернет.

До послуг користувачів бібліотеки надається довідково-пошуковий апарат в вигляді традиційних карткових каталогів (алфавітного та систематичного) і картотек (СКС, картотеки дипломних робіт, картотеки дисертаційних робіт та картотеки авторефератів дисертацій) та електронного каталогу та електронних картотек (рідкісних видань, картотеки праць співробітників університету, краєзнавчої картотеки «Харківщина», картотеки «Чорнобиль»).

В бібліотеці працюють чуйні, працьовиті робітники, готові завжди надати необхідну допомогу читачеві. Очолює бібліотеку директор – Іван Федорович Турко, заслужений працівник культури України.